Канѡ́нъ покаѧ́нный ко гдⷭ҇ꙋ на́шемꙋ і҆и҃сꙋ хрⷭ҇тꙋ̀

Канѡ́нъ, гла́съ ѕ҃.

Пѣ́снь а҃.

І̑рмо́съ: Ꙗ҆́кѡ по сꙋ́хꙋ пѣшеше́ствовавъ і҆и҃ль, по бе́зднѣ стопа́ми, гони́телѧ фараѡ́на ви́дѧ потоплѧ́ема, бг҃ꙋ побѣ́днꙋю пѣ́снь пои́мъ, вопїѧ́ше.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Ны́нѣ пристꙋпи́хъ а҆́зъ грѣ́шный и҆ ѡ҆бремене́нный къ тебѣ̀ влⷣцѣ и҆ бг҃ꙋ моемꙋ̀: не смѣ́ю же взира́ти на нб҃о, то́кмѡ молю́сѧ, глаго́лѧ: да́ждь мѝ гдⷭ҇и ᲂу҆́мъ, да пла́чꙋсѧ дѣ́лъ мои́хъ го́рькѡ.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Ѽ го́ре мнѣ̀ грѣ́шномꙋ! па́че всѣ́хъ человѣ̑къ ѻ҆каѧ́ненъ є҆́смь: покаѧ́нїѧ нѣ́сть во мнѣ̀: да́ждь мѝ гдⷭ҇и сле́зы, да пла́чꙋсѧ дѣ́лъ мои́хъ го́рькѡ.

Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.

Безꙋ́мне ѻ҆каѧ́нне человѣ́че, въ лѣ́ности вре́мѧ гꙋби́ши: помы́сли житїѐ твоѐ, и҆ ѡ҆брати́сѧ ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ, и҆ пла́чисѧ ѡ҆ дѣ́лѣхъ твои́хъ го́рькѡ.

И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

Мт҃и бж҃їѧ пречⷭ҇таѧ, воззрѝ на мѧ̀ грѣ́шнаго, и҆ ѿ сѣ́ти дїа́воли и҆зба́ви мѧ̀, и҆ на пꙋ́ть покаѧ́нїѧ наста́ви мѧ̀, да пла́чꙋсѧ дѣ́лъ мои́хъ го́рькѡ.

Пѣ́снь г҃.

І̑рмо́съ: Нѣ́сть ст҃ъ, ꙗ҆́коже ты̀, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, вознесы́й ро́гъ вѣ́рныхъ твои́хъ, бл҃же, и҆ ᲂу҆тверди́вый на́съ на ка́мени и҆сповѣ́данїѧ твоегѡ̀.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Внегда̀ поста́влени бꙋ́дꙋтъ престо́ли на сꙋди́щи стра́шнѣмъ, тогда̀ всѣ́хъ человѣ̑къ дѣла̀ ѡ҆блича́тсѧ: го́ре та́мѡ бꙋ́детъ грѣ̑шнымъ, въ мꙋ́кꙋ ѿсыла́ємымъ: и҆ то̀ вѣ́дꙋщи, дꙋшѐ моѧ̀, пока́йсѧ ѿ ѕлы́хъ дѣ́лъ твои́хъ.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Првⷣницы возра́дꙋютсѧ, а҆ грѣ́шнїи воспла́чꙋтсѧ: тогда̀ никто́же возмо́жетъ помощѝ на́мъ, но дѣла̀ на̑ша ѡ҆сꙋ́дѧтъ на́съ. Тѣ́мже пре́жде конца̀ пока́йсѧ ѿ ѕлы́хъ дѣ́лъ твои́хъ.

Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.

Оу҆вы̀ мнѣ̀ великогрѣ́шномꙋ! и҆́же дѣ́лы и҆ мы́сльми ѡ҆скверни́всѧ, ни ка́пли сле́зъ и҆мѣ́ю ѿ жестосе́рдїѧ: ны́нѣ возни́кни ѿ землѝ, дꙋшѐ моѧ̀, и҆ пока́йсѧ ѿ ѕлы́хъ дѣ́лъ твои́хъ.

И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

Сѐ взыва́етъ, гпⷭ҇жѐ, сн҃ъ тво́й, и҆ поꙋча́етъ на́съ на до́брое, а҆́зъ же грѣ́шный добра̀ всегда̀ бѣ́гаю: но ты̀, млⷭ҇тиваѧ, поми́лꙋй мѧ̀, да пока́юсѧ ѿ ѕлы́хъ мои́хъ дѣ́лъ.

Сѣда́ленъ, гла́съ ѕ҃:

Помышлѧ́ю де́нь стра́шный, и҆ пла́чꙋсѧ дѣѧ́нїй мои́хъ лꙋка́выхъ: ка́кѡ ѿвѣща́ю безсме́ртномꙋ цр҃ю̀; и҆лѝ ко́имъ дерзнове́нїемъ воззрю̀ на сꙋдїю̀, блꙋ́дный а҆́зъ; бл҃гоꙋтро́бный ѻ҆́ч҃е, сн҃е є҆диноро́дный, и҆ дш҃е ст҃ы́й, поми́лꙋй мѧ̀.

Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ, и҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

Бг҃оро́диченъ: Свѧ́занъ мно́гими ны́нѣ плени́цами грѣхѡ́въ, и҆ содержи́мь лю́тыми страстьмѝ и҆ бѣда́ми, къ тебѣ̀ прибѣга́ю моемꙋ̀ сп҃се́нїю, и҆ вопїю̀: помози́ ми, дв҃о, мт҃и бж҃їѧ.

Пѣ́снь д҃.

І̑рмо́съ: Хрⷭ҇то́съ моѧ̀ си́ла, бг҃ъ и҆ гдⷭ҇ь, чⷭ҇тна́ѧ цр҃ковь бг҃олѣ́пнѡ пое́тъ, взыва́ющи ѿ смы́сла чи́ста, ѡ҆ гдⷭ҇ѣ пра́зднꙋющи.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Широ́къ пꙋ́ть здѣ̀ и҆ ᲂу҆го́дный сла̑сти твори́ти, но го́рькѡ бꙋ́детъ въ послѣ́днїй де́нь, є҆гда̀ дꙋша̀ ѿ тѣ́ла разлꙋча́тисѧ бꙋ́детъ: блюди́сѧ ѿ си́хъ, человѣ́че, црⷭ҇твїѧ ра́ди бж҃їѧ.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Почто̀ ᲂу҆бо́гаго ѡ҆би́диши; мздꙋ̀ нае́мничꙋ ᲂу҆де́ржꙋеши; бра́та твоего̀ не лю́биши; блꙋ́дъ и҆ го́рдость го́ниши; ѡ҆ста́ви ᲂу҆́бѡ сїѧ̑, дꙋшѐ моѧ̀, и҆ пока́йсѧ црⷭ҇твїѧ ра́ди бж҃їѧ.

Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.

Ѽ безꙋ́мный человѣ́че, доко́лѣ ᲂу҆глѣба́еши ꙗ҆́кѡ пчела̀, собира́ющи бога́тство твоѐ; вско́рѣ бо поги́бнетъ ꙗ҆́кѡ пра́хъ и҆ пе́пелъ: но бо́лѣе взыщѝ црⷭ҇твїѧ бж҃їѧ.

И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

Гпⷭ҇жѐ бцⷣе, поми́лꙋй мѧ̀ грѣ́шнаго, и҆ въ добродѣ́тели ᲂу҆крѣпѝ, и҆ соблюди́ мѧ, да на́глаѧ сме́рть не похи́титъ мѧ̀ негото́ваго, и҆ доведи́ мѧ, дв҃о, црⷭ҇твїѧ бж҃їѧ.

Пѣ́снь є҃.

І̑рмо́съ: Бж҃їимъ свѣ́томъ твои́мъ, бл҃же, ᲂу҆́тренюющихъ тѝ дꙋ́шы любо́вїю ѡ҆зарѝ, молю́сѧ: тѧ̀ вѣ́дѣти, сло́ве бж҃їй, и҆́стиннаго бг҃а, ѿ мра́ка грѣхо́внагѡ взыва́юща.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Воспомѧнѝ, ѻ҆каѧ́нный человѣ́че, ка́кѡ лжа́мъ, клевета́мъ, разбо́ю, не́мощемъ, лю̑тымъ ѕвѣрє́мъ, грѣхѡ́въ ра́ди порабоще́нъ є҆сѝ; дꙋшѐ моѧ̀ грѣ́шнаѧ, тогѡ́ ли восхотѣ́ла є҆сѝ;

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Трепе́щꙋтъ мѝ ᲂу҆́ди, всѣ́ми бо сотвори́хъ винꙋ̀: ѻ҆чи́ма взира́ѧй, ᲂу҆ши́ма слы́шай, ѧ҆зы́комъ ѕла̑ѧ глаго́лѧй, всего̀ себѐ гее́ннѣ предаѧ́й: дꙋшѐ моѧ̀ грѣ́шнаѧ, сегѡ́ ли восхотѣ́ла є҆сѝ;

Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.

Блꙋдника̀ и҆ разбо́йника ка́ющасѧ прїѧ́лъ є҆сѝ, сп҃се: а҆́зъ же є҆ди́нъ лѣ́ностїю грѣхо́вною ѡ҆тѧгчи́хсѧ, и҆ ѕлы̑мъ дѣлѡ́мъ порабо́тихсѧ: дꙋшѐ моѧ̀ грѣ́шнаѧ, сегѡ́ ли восхотѣ́ла є҆сѝ;

И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

Ди́внаѧ и҆ ско́раѧ помо́щнице всѣ̑мъ человѣ́кѡмъ, мт҃и бж҃їѧ, помозѝ мнѣ̀ недосто́йномꙋ, дꙋша́ бо моѧ̀ грѣ́шнаѧ тогѡ̀ восхотѣ̀.

Пѣ́снь ѕ҃.

І̑рмо́съ: Жите́йское мо́ре воздвиза́емое зрѧ̀ напа́стей бꙋ́рею, къ ти́хомꙋ приста́нищꙋ твоемꙋ̀ прите́къ, вопїю́ ти: возведѝ ѿ тлѝ живо́тъ мо́й, многомлⷭ҇тиве.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Житїѐ на землѝ блꙋ́днѡ пожи́хъ, и҆ дꙋ́шꙋ во тьмꙋ̀ преда́хъ: ны́нѣ ᲂу҆́бѡ молю́ тѧ, млⷭ҇тивый влⷣко: свободи́ мѧ ѿ рабо́ты сеѧ̀ вра́жїѧ, и҆ да́ждь мѝ ра́зꙋмъ твори́ти во́лю твою̀.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Кто̀ твори́тъ такѡва́ѧ, ꙗ҆́коже а҆́зъ; ꙗ҆́коже бо свинїѧ̀ лежи́тъ въ калꙋ̀, та́кѡ и҆ а҆́зъ грѣхꙋ̀ слꙋжꙋ̀: но ты̀ гдⷭ҇и, и҆сто́ргни мѧ̀ ѿ гнꙋ́са сегѡ̀, и҆ да́ждь мѝ се́рдце твори́ти за́пѡвѣди твоѧ̑.

Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.

Воспрѧнѝ, ѻ҆каѧ́нный человѣ́че, къ бг҃ꙋ, воспомѧнꙋ́въ своѧ̑ согрѣшє́нїѧ, припа́даѧ ко творцꙋ̀, слезѧ̀ и҆ стенѧ̀, то́йже ꙗ҆́кѡ млⷭ҇рдъ, да́стъ тѝ ᲂу҆́мъ зна́ти во́лю свою̀.

И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

Бцⷣе дв҃о, ѿ ви́димагѡ и҆ неви́димагѡ ѕла̀ сохрани́ мѧ, пречтⷭ҇аѧ, и҆ прїимѝ мл҃твы моѧ̑, и҆ донесѝ ѧ҆̀ сн҃ꙋ твоемꙋ̀, да да́стъ мѝ ᲂу҆́мъ твори́ти во́лю свою̀.

Конда́къ

Дꙋшѐ моѧ̀, почто̀ грѣха́ми богатѣ́еши; почто̀ во́лю дїа́волю твори́ши; въ чесо́мъ наде́ждꙋ полага́еши; преста́ни ѿ си́хъ, и҆ ѡ҆брати́сѧ къ бг҃ꙋ съ пла́чемъ, зовꙋ́щи: млⷭ҇рде гдⷭ҇и, поми́лꙋй мѧ̀ грѣ́шнаго.

І҆́косъ

Помы́сли, дꙋшѐ моѧ̀, го́рькїй ча́съ сме́рти, и҆ стра́шный сꙋ́дъ творца̀ твоегѡ̀ и҆ бг҃а: а҆́гг҃ли бо гро́знїи по́ймꙋтъ тѧ̀, дꙋшѐ, и҆ въ вѣ́чный ѻ҆́гнь введꙋ́тъ: ᲂу҆̀бо пре́жде сме́рти пока́йсѧ, вопїю́щи: гдⷭ҇и, поми́лꙋй мѧ̀ грѣ́шнаго.

Пѣ́снь з҃.

І̑рмо́съ: Росода́тельнꙋ ᲂу҆́бѡ пе́щь содѣ́ла а҆́гг҃лъ прпⷣбнымъ ѻ҆трокѡ́мъ, халдє́и же ѡ҆палѧ́ющее велѣ́нїе бж҃їе мꙋчи́телѧ ᲂу҆вѣща̀ вопи́ти: бл҃гослове́нъ є҆сѝ, бж҃е ѻ҆тє́цъ на́шихъ.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Не надѣ́йсѧ, дꙋшѐ моѧ̀, на тлѣ́нное бога́тство, и҆ на непра́ведное собра́нїе, всѧ̑ бо сїѧ̑ не вѣ́си комꙋ̀ ѡ҆ста́виши, но возопі́й: поми́лꙋй мѧ̀, хрⷭ҇тѐ бж҃е, недосто́йнаго.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Не ᲂу҆пова́й, дꙋшѐ моѧ̀, на тѣле́сное здра́вїе, и҆ на скоромимоходѧ́щꙋю красотꙋ̀: ви́диши бо, ꙗ҆́кѡ си́льнїи и҆ младі́и ᲂу҆мира́ютъ, но возопі́й: поми́лꙋй мѧ̀, хрⷭ҇тѐ бж҃е, недосто́йнаго.

Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.

Воспомѧнѝ, дꙋшѐ моѧ̀, вѣ́чное житїѐ, црⷭ҇тво нбⷭ҇ное, ᲂу҆гото́ванное ст҃ы̑мъ, и҆ тьмꙋ̀ кромѣ́шнюю, и҆ гнѣ́въ бж҃їй ѕлы̑мъ, и҆ возопі́й: поми́лꙋй мѧ̀, хрⷭ҇тѐ бж҃е, недосто́йнаго.

И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

Припадѝ, дꙋшѐ моѧ̀, къ бж҃їей мт҃ри, и҆ помоли́сѧ то́й, є҆́сть бо ско́раѧ помо́щница ка́ющымсѧ, ᲂу҆мо́литъ сн҃а хрⷭ҇та̀ бг҃а, и҆ поми́лꙋетъ мѧ̀ недосто́йнаго.

Пѣ́снь и҃.

І̑рмо́съ: И҆з̾ пла́мене прпⷣбнымъ ро́сꙋ и҆сточи́лъ є҆сѝ, и҆ првⷣнагѡ же́ртвꙋ водо́ю попали́лъ є҆сѝ: всѧ̑ бо твори́ши хрⷭ҇тѐ, то́кмѡ є҆́же хотѣ́ти. Тѧ̀ превозно́симъ во всѧ̑ вѣ́ки.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Ка́кѡ не и҆́мамъ пла́катисѧ, є҆гда̀ помышлѧ́ю сме́рть; ви́дѣхъ бо во гро́бѣ лежа́ща бра́та моего̀, безсла́вна и҆ безѡбра́зна: что̀ ᲂу҆́бѡ ча́ю; и҆ на что̀ надѣ́юсѧ; то́кмѡ да́ждь мѝ гдⷭ҇и пре́жде конца̀ покаѧ́нїе. [Два́жды.]

Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.

Вѣ́рꙋю, ꙗ҆́кѡ прїи́деши сꙋди́ти живы́хъ и҆ ме́ртвыхъ, и҆ всѝ во свое́мъ чи́нꙋ ста́нꙋтъ, ста́рїи и҆ младі́и, влады̑ки и҆ кнѧ́зи, дѣ̑вы и҆ сщ҃е́нницы: гдѣ̀ ѡ҆брѧ́щꙋсѧ а҆́зъ; сегѡ̀ ра́ди вопїю̀: да́ждь мѝ гдⷭ҇и пре́жде конца̀ покаѧ́нїе.

И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

Пречⷭ҇таѧ бцⷣе, прїимѝ недосто́йнꙋю мл҃твꙋ мою̀, и҆ сохрани́ мѧ ѿ на́глыѧ сме́рти, и҆ да́рꙋй мѝ пре́жде конца̀ покаѧ́нїе.

Пѣ́снь ѳ҃.

І̑рмо́съ: Бг҃а человѣ́кѡмъ не возмо́жно ви́дѣти, на него́же не смѣ́ютъ чи́ни а҆́гг҃льстїи взира́ти: тобо́ю же всечⷭ҇таѧ, ꙗ҆ви́сѧ человѣ́кѡмъ сло́во воплоще́нно: є҆го́же велича́юще, съ нбⷭ҇ными вѡ́и тѧ̀ ᲂу҆бл҃жа́емъ.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Ны́нѣ къ ва́мъ прибѣга́ю, а҆́гг҃ли, а҆рха́гг҃ли, и҆ всѧ̑ нбⷭ҇ныѧ си̑лы, ᲂу҆ прⷭ҇то́ла бж҃їѧ стоѧ́щїи, моли́тесѧ ко творцꙋ̀ своемꙋ̀, да и҆зба́витъ дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ мꙋ́ки вѣ́чныѧ.

Припѣ́въ: Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀.

Ны́нѣ пла́чꙋсѧ къ ва́мъ, ст҃і́и патрїа́рси, ца́рїе и҆ прⷪ҇ро́цы, а҆пⷭ҇ли и҆ ст҃и́тели, и҆ всѝ и҆збра́ннїи хрⷭ҇тѡ́вы: помози́те мѝ на сꙋдѣ̀, да сп҃се́тъ дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ си́лы вра́жїѧ.

Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.

Ны́нѣ къ ва́мъ воздѣжꙋ̀ рꙋ́цѣ, ст҃і́и мч҃нцы, пꙋсты̑нницы, дѣ́вствєнницы, првⷣницы, и҆ всѝ ст҃і́и, молѧ́щїисѧ ко гдⷭ҇ꙋ за ве́сь мі́ръ, да поми́лꙋетъ мѧ̀ въ ча́съ сме́рти моеѧ̀.

И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.

Мт҃и бж҃їѧ, помози́ ми, на тѧ̀ си́льнѣ надѣ́ющемꙋсѧ, ᲂу҆молѝ сн҃а своего̀, да поста́витъ мѧ̀ недосто́йнаго ѡ҆деснꙋ́ю себє̀, є҆гда̀ сѧ́детъ сꙋдѧ́й живы́хъ и҆ ме́ртвыхъ. А҆ми́нь.

Мл҃тва

Влⷣко хрⷭ҇тѐ бж҃е, и҆́же стрⷭ҇тьмѝ твои́ми стра̑сти моѧ̑ и҆сцѣли́вый, и҆ ꙗ҆́звами твои́ми ꙗ҆́звы моѧ̑ ᲂу҆врачева́вый, да́рꙋй мнѣ̀, мно́гѡ тебѣ̀ прегрѣши́вшемꙋ, сле́зы ᲂу҆миле́нїѧ, срастворѝ моемꙋ̀ тѣ́лꙋ ѿ ѡ҆бонѧ́нїѧ животворѧ́щагѡ тѣ́ла твоегѡ̀, и҆ насладѝ дꙋ́шꙋ мою̀ твое́ю чⷭ҇тно́ю кро́вїю, ѿ го́рести, є҆́юже мѧ̀ сопроти́вникъ напоѝ: возвы́си мо́й ᲂу҆́мъ къ тебѣ̀, до́лꙋ пони́кшїй, и҆ возведѝ ѿ про́пасти поги́бели, ꙗ҆́кѡ не и҆́мамъ покаѧ́нїѧ, не и҆́мамъ ᲂу҆миле́нїѧ, не и҆́мамъ слезы̀ ᲂу҆тѣ́шительныѧ, возводѧ́щїѧ ча̑да ко своемꙋ̀ наслѣ́дїю.

Ѡ҆мрачи́хсѧ ᲂу҆мо́мъ въ жите́йскихъ страсте́хъ, не могꙋ̀ воззрѣ́ти къ тебѣ̀ въ болѣ́зни, не могꙋ̀ согрѣ́тисѧ слеза́ми ꙗ҆̀же къ тебѣ̀ любвѐ.

Но влⷣко гдⷭ҇и і҆и҃се хрⷭ҇тѐ, сокро́вище бл҃ги́хъ, да́рꙋй мнѣ̀ покаѧ́нїе всецѣ́лое, и҆ се́рдце люботрꙋ́дное во взыска́нїе твоѐ: да́рꙋй мнѣ̀ бл҃года́ть твою̀, и҆ ѡ҆бновѝ во мнѣ̀ зра́ки твоегѡ̀ ѡ҆́браза.

Ѡ҆ста́вихъ тѧ̀, не ѡ҆ста́ви менє̀: и҆зы́ди на взыска́нїе моѐ: возведѝ къ па́жити твое́й, и҆ сопричти́ мѧ ѻ҆вца́мъ и҆збра́ннагѡ твоегѡ̀ ста́да: воспита́й мѧ̀ съ ни́ми ѿ ѕла́ка бжⷭ҇твенныхъ твои́хъ та́инствъ, мл҃твами пречⷭ҇тыѧ твоеѧ̀ мт҃ре, и҆ всѣ́хъ ст҃ы́хъ твои́хъ.

А҆ми́нь.