Канѡ́нъ а҆́гг҃лꙋ храни́телю
Канон Ангелу ахоўніку

Канѡ́нъ, гла́съ и҃.
Канон, глас 8
Пѣ́снь а҃.
Песня 1
І̑рмо́съ: Пои́мъ гдⷭ҇еви, прове́дшемꙋ лю́ди своѧ̑ сквозѣ̀ чермно́е мо́ре, ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ сла́внѡ просла́висѧ.
Ірмо́с: Спява́йма Го́спаду, Які́ правёў наро́д праз Чырво́нае мо́ра, бо Ён адзі́н сла́ўна прасла́віўся.
Припѣ́въ: Гдⷭ҇и і҆и҃се хрⷭ҇тѐ бж҃е мо́й, поми́лꙋй мѧ̀.
Прыпеў: Го́спадзі Іісу́се Хрысце́, Бо́жа мой, памі́луй мяне́.
Пѣ́снь воспѣ́ти и҆ восхвали́ти, сп҃се, твоего̀ раба̀ досто́йнѡ сподо́би, безпло́тномꙋ а҆́гг҃лꙋ, наста́вникꙋ и҆ храни́телю моемꙋ̀.
Спадо́бі, Спасі́целю, Твайго́ раба́ дасто́йна пе́сню заспява́ць і ўсхвалі́ць бяспло́тнага А́нгела, наста́ўніка і ахо́ўніка майго́.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Е҆ди́нъ а҆́зъ въ неразꙋ́мїи и҆ въ лѣ́ности ны́нѣ лежꙋ̀, наста́вниче мо́й и҆ храни́телю, не ѡ҆ста́ви менє̀ погиба́юща.
Адзі́н я ў неразу́мнасці і ў ляно́це цяпе́р ляжу́, наста́ўніку мой і ахо́ўніку, не пакі́нь мяне́ на пагі́бель.
Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.
Сла́ва Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.
Оу҆́мъ мо́й твое́ю мл҃твою напра́ви, твори́ти мѝ бж҃їѧ повелѣ̑нїѧ, да полꙋчꙋ̀ ѿ бг҃а ѿда́нїе грѣхѡ́въ, и҆ ненави́дѣти мѝ ѕлы́хъ наста́ви мѧ̀, молю́сѧ тѝ.
Ро́зум мой тваёю малі́тваю скіру́й, каб выко́нваць мне Бо́жыя нака́зы, каб атрыма́ў я ад Бо́га адпушчэ́нне грахо́ў, і ненаві́дзець зло наста́ў мяне́, малю́ся табе́.
И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.
І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амі́нь.
Моли́сѧ дв҃и́це ѡ҆ мнѣ̀ рабѣ̀ твое́мъ ко бл҃года́телю, со храни́телемъ мои́мъ а҆́гг҃ломъ, и҆ наста́ви мѧ̀ твори́ти за́пѡвѣди сн҃а твоегѡ̀, и҆ творца̀ моегѡ̀.
Малі́ся, Дзе́ва, за мяне́, раба́ Твайго́, да Пада́целя дабра́ з ахо́ўнікам маі́м А́нгелам і наста́ў мяне́ выко́нваць за́паведзі Сы́на Твайго́ і Тварца́ майго́.
Пѣ́снь г҃.
Песня 3
І̑рмо́съ: Ты̀ є҆сѝ ᲂу҆твержде́нїе притека́ющихъ къ тебѣ̀ гдⷭ҇и, ты̀ є҆сѝ свѣ́тъ ѡ҆мраче́нныхъ, и҆ пое́тъ тѧ̀ дꙋ́хъ мо́й.
Ірмо́с: Ты – умацава́нне тых, хто прыхо́дзіць да Цябе́, Го́спадзі, Ты – святло́ азмро́чаных, і апява́е Цябе́ дух мой.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Всѐ помышле́нїе моѐ и҆ дꙋ́шꙋ мою̀ къ тебѣ̀ возложи́хъ, храни́телю мо́й, ты̀ ѿ всѧ́кїѧ мѧ̀ напа́сти вра́жїѧ и҆зба́ви.
Усе ду́мкі мае́ і душу́ маю́ да цябе́ я скірава́ў, ахо́ўніку мой; ты ад уся́кае варо́жае спаку́сы збаў мяне́.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Вра́гъ попира́етъ мѧ̀ и҆ ѡ҆ѕлоблѧ́етъ, и҆ поꙋча́етъ всегда̀ твори́ти своѧ̑ хотѣ̑нїѧ: но ты̀, наста́вниче мо́й, не ѡ҆ста́ви менє̀ погиба́юща.
Во́раг то́пча мяне́ і зло мне чы́ніць, і навуча́е заўжды́ выко́нваць свае́ жада́нні; але́ ты, наста́ўніку мой, не пакі́нь мяне́ на пагі́бель.
Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.
Сла́ва Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.
Пѣ́ти пѣ́снь со бл҃годаре́нїемъ и҆ ᲂу҆се́рдїемъ творцꙋ̀ и҆ бг҃ꙋ да́ждь мѝ, и҆ тебѣ̀ бл҃го́мꙋ а҆́гг҃лꙋ храни́телю моемꙋ̀: и҆зба́вителю мо́й, и҆зми́ мѧ ѿ вра̑гъ ѡ҆ѕлоблѧ́ющихъ мѧ̀.
Дай мне спява́ць пе́сню з удзя́чнасцю і шчы́расцю Тварцу́ і Бо́гу, і табе́, до́браму А́нгелу, ахо́ўніку майму́: збаві́целю мой, забяры́ мяне́ ад во́рагаў, які́я чы́няць мне зло.
И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.
І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амі́нь.
И҆сцѣлѝ пречⷭ҇таѧ, моѧ̑ многонедꙋ̑жныѧ стрꙋ́пы, ꙗ҆̀же въ дꙋшѝ, проженѝ врагѝ, и҆̀же при́снѡ бо́рютсѧ со мно́ю.
Ацалі́, Прачы́стая, мае́ збале́лыя гно́йныя ра́ны душы́, прагані́ во́рагаў, які́я заўсёды змага́юцца са мно́ю.
Сѣда́ленъ, гла́съ в҃.
Сядальны, глас 2
Ѿ любвѐ дꙋше́вныѧ вопїю́ ти, храни́телю моеѧ̀ дꙋшѝ, всест҃ы́й мо́й а҆́гг҃ле: покры́й мѧ̀ и҆ соблюдѝ ѿ лꙋка́вагѡ ловле́нїѧ всегда̀, и҆ къ жи́зни наста́ви нбⷭ҇нѣй, вразꙋмлѧ́ѧ, и҆ просвѣща́ѧ, и҆ ᲂу҆крѣплѧ́ѧ мѧ̀.
Ад любо́ві душэ́ўнай ускліка́ю да цябе́, ахо́ўніка маёй душы́, усесвяты́ мой А́нгеле: атулі́ мяне́ і захава́й ад хі́трых падко́паў.
Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ, и҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.
Сла́ва Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху, і цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амі́нь.
Бг҃оро́диченъ: Бцⷣе безневѣ́стнаѧ пречⷭ҇таѧ, ꙗ҆́же без̾ сѣ́мене ро́ждши всѣ́хъ влⷣкꙋ, того̀ со а҆́гг҃ломъ храни́телемъ мои́мъ молѝ, и҆зба́вити ми сѧ всѧ́кагѡ недоꙋмѣ́нїѧ, и҆ да́ти ᲂу҆миле́нїе и҆ свѣ́тъ дꙋшѝ мое́й, и҆ согрѣше́нїємъ ѡ҆чище́нїе, ꙗ҆́же є҆ди́на вско́рѣ застꙋпа́ющи.
Багародзічны: Багаро́дзіца бясшлю́бная Прачы́стая, Яка́я без се́мені нарадзі́ла Уладара́ ўсіх, Яго́ з А́нгелам, ахо́ўнікам маі́м, малі́, каб я пазба́віўся ад уся́кае збянтэ́жанасці і каб Ён даў замілава́нне і святло́ душы́ маёй, і саграшэ́нняў ачышчэ́нне, бо Ты – адзі́ная ско́рая Засту́пніца.
Пѣ́снь д҃.
Песня 4
І̑рмо́съ: Оу҆слы́шахъ гдⷭ҇и, смотре́нїѧ твоегѡ̀ та́инство, разꙋмѣ́хъ дѣла̀ твоѧ̑, и҆ просла́вихъ твоѐ бжⷭ҇тво̀.
Ірмо́с: Пачу́ў я, Го́спадзі, пра та́інства заду́мы Тваёй, уразуме́ў спра́вы Твае́ і прасла́віў Тваё Бажаство́.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Молѝ чл҃вѣколю́бца бг҃а ты̀, храни́телю мо́й, и҆ не ѡ҆ста́ви менє̀: но при́снѡ въ ми́рѣ житїѐ моѐ соблюдѝ, и҆ пода́ждь мѝ сп҃се́нїе неѡбори́мое.
Малі́ Чалавекалю́бца Бо́га ты, ахо́ўніку мой, і не пакі́нь мяне́, але́ заўсёды ў мі́ры захо́ўвай жыццё маё і пада́й мне спасе́нне неадо́льнае.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Ꙗ҆́кѡ застꙋ́пника и҆ храни́телѧ животꙋ̀ моемꙋ̀ прїе́мъ тѧ̀ ѿ бг҃а а҆́гг҃ле, молю́ тѧ, ст҃ы́й: ѿ всѧ́кихъ мѧ̀ бѣ́дъ свободѝ.
Як засту́пніка і ахо́ўніка жыцця́ майго́ атрыма́ўшы цябе́ ад Бо́га, А́нгеле, малю́ цябе́, святы́: ад уся́кіх бед мяне́ вы́звалі.
Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.
Сла́ва Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.
Мою̀ скве́рность твое́ю ст҃ы́нею ѡ҆чи́сти, храни́те лю мо́й, и҆ ѿ ча́сти шꙋ́їѧ да ѿлꙋче́нъ бꙋ́дꙋ мл҃твами твои́ми, и҆ прича́стникъ сла́вы ꙗ҆влю́сѧ.
Маю́ нечыстату́ тваёю свя́тасцю ачы́сці, ахо́ўніку мой, і ад лёсу тых, хто зле́ва, няха́й адасо́блены я бу́ду праз малі́твы твае́, і ўдзе́льнікам сла́вы ста́ну.
И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.
І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амі́нь.
Недоꙋмѣ́нїе предлежи́тъ мѝ ѿ ѡ҆быше́дшихъ мѧ̀ ѕѡ́лъ, пречⷭ҇таѧ: но и҆зба́ви мѧ̀ ѿ ни́хъ ско́рѡ, къ тебѣ́ бо є҆ди́нѣй прибѣго́хъ.
Збянтэ́жанасць прыйшла́ да мяне́ ад лі́ха, яко́е абступі́ла мяне́, Прачы́стая, але́ збаў мяне́ ху́тка ад яго́: бо да Цябе́ адзі́най я звярну́ўся.
Пѣ́снь є҃.
Песня 5
І̑рмо́съ: Оу҆́тренююще вопїе́мъ тѝ: гдⷭ҇и, сп҃си́ ны. Ты́ бо є҆сѝ бг҃ъ на́шъ, ра́звѣ тебє̀ и҆но́гѡ не вѣ́мы.
Ірмо́с: Зра́нку ўскліка́ем Табе́: Го́спадзі, спасі́ нас, бо Ты – Бог наш, апрача́ Цябе́ і́ншага не зна́ем.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Ꙗ҆́кѡ и҆мѣ́ѧ дерзнове́нїе къ бг҃ꙋ, храни́телю мо́й ст҃ы́й, сего̀ ᲂу҆м олѝ ѿ ѡ҆скорблѧ́ющихъ мѧ̀ ѕѡ́лъ и҆зба́вити.
Ма́ючы адва́гу пе́рад Бо́гам, умалі́ яго́, ахо́ўніку мой святы́, пазба́віць мяне́ ад уся́кага лі́ха, яко́е прыгнята́е мяне́.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Свѣ́те свѣ́тлый, свѣ́тлѡ просвѣтѝ дꙋ́шꙋ мою̀, наста́вниче мо́й и҆ храни́телю, ѿ бг҃а да́нный мѝ а҆́гг҃ле.
Святло́ све́тлае, све́тла асвятлі́ душу́ маю́, наста́ўніку мой і ахо́ўніку, Бо́гам да́дзены мне А́нгеле.
Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.
Сла́ва Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.
Спѧ́ща мѧ̀ ѕлѣ̀ тѧгото́ю грѣхо́вною ꙗ҆́кѡ бдѧ́ща сохранѝ, а҆́гг҃ле бж҃їй, и҆ возста́ви мѧ̀ на славосло́вїе моле́нїемъ твои́мъ.
Мяне́, ахо́пленага сном цяжа́ру грахо́ўнага, захава́й у нядрэ́мнасці, А́нгеле Бо́жы, і ўздымі́ мяне́ на славасло́ўе малі́тваю тваёю.
И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.
І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амі́нь.
Мр҃і́е, гпⷭ҇жѐ бцⷣе безневѣ́стнаѧ, наде́ждо вѣ́рныхъ, вра̑жїѧ возношє́нїѧ низложѝ, пою́щыѧ же тѧ̀ возвеселѝ.
Мары́я, Спада́рыня Багаро́дзіца бясшлю́бная, надзе́я ве́рных, варо́жую пы́ху перамажы́, а тых, што апява́юць Цябе́, узвесялі́.
Пѣ́снь ѕ҃.
Песня 6
І̑рмо́съ: Ри́зꙋ мнѣ̀ пода́ждь свѣ́тлꙋ, ѡ҆дѣѧ́йсѧ свѣ́томъ ꙗ҆́кѡ ри́зою, многомлⷭ҇тиве хрⷭ҇тѐ бж҃е на́шъ.
Ірмо́с: Ры́зу мне пада́й све́тлую Ты, што апрана́ешся ў святло́, ні́бы ў ры́зу, мнагамі́ласцівы Хрысце́ Бо́жа наш.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Всѧ́кихъ мѧ̀ напа́стей свободѝ, и҆ ѿ печа́лей сп҃сѝ, молю́сѧ тѝ ст҃ы́й а҆́гг҃ле, да́нный мѝ ѿ бг҃а, храни́телю мо́й до́брый.
Ад уся́кіх няго́д мяне́ вы́баў, і ад няшча́сцяў урату́й, малю́ся табе́, святы́ А́нгеле, да́дзены мне Бо́гам, ахо́ўніку мой до́бры.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Ѡ҆свѣтѝ ᲂу҆́мъ мо́й, бл҃же, и҆ просвѣти́ мѧ, молю́сѧ тѝ ст҃ы́й а҆́гг҃ле, и҆ мы́слити мѝ полє́знаѧ всегда̀ наста́ви мѧ̀.
Асвятлі́ ро́зум мой і прасвятлі́ мя не́, до́бры, малю́ся табе́, святы́ А́нгеле, і ду́маць пра кары́снае заўжды́ настаўля́й мяне́.
Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.
Сла́ва Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.
Оу҆ста́ви се́рдце моѐ ѿ настоѧ́щагѡ мѧте́жа, и҆ бдѣ́ти ᲂу҆крѣпи́ мѧ во бл҃ги́хъ, храни́телю мо́й, и҆ наста́ви мѧ̀ чꙋ́днѡ къ тишинѣ̀ живо́тнѣй.
Ухілі́ сэ́рца маё ад цяпе́рашняга абурэ́ння і ўмацу́й мяне́ ў пі́льным імкне́нні да дабра́, ахо́ўніку мой, і скіру́й мяне́ цудо́ўна да спако́ю жыццяда́йнага.
И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.
І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амі́нь.
Сло́во бж҃їе въ тѧ̀ всели́сѧ бцⷣе, и҆ человѣ́кѡмъ тѧ̀ показа̀ нбⷭ҇нꙋю лѣ́ствицꙋ: тобо́ю бо къ на́мъ вы́шнїй соше́лъ є҆́сть.
Сло́ва Бо́жае ў Цябе́ ўсялі́лася, Багаро́дзіца, Яно́ лю́дзям паказа́ла Цябе́ як нябе́сную ле́свіцу; бо праз Цябе́ Вы́шні сышо́ў да нас.
Конда́къ, гла́съ д҃:
Кандак, глас 4
Ꙗ҆ви́сѧ мнѣ̀ млⷭ҇рдъ, ст҃ы́й а҆́гг҃ле гдⷭ҇ень, храни́телю мо́й, и҆ не ѿлꙋча́йсѧ ѿ менє̀ скве́рнагѡ, но просвѣти́ мѧ свѣ́томъ неприкоснове́ннымъ, и҆ сотвори́ мѧ досто́йна црⷭ҇твїѧ нбⷭ҇нагѡ.
Будзь міласэ́рным да мяне́, святы́ А́нгеле Гаспо́дні, ахо́ўніку мой, і не адступа́й ад мяне́, пага́нага, а прасвятлі́ мяне́ святло́м недакрана́льным і зрабі́ мяне́ дасто́йным Ца́рства Нябе́снага.
І҆́косъ:
Ікас
Оу҆ничиже́ннꙋю дꙋ́шꙋ мою̀ мно́гими собла́зны, ты̀ ст҃ы́й предста́телю, неизрече́нныѧ сла́вы нбⷭ҇ныѧ сподо́би, и҆ пѣвє́цъ съ ли́ки безпло́тныхъ си́лъ бж҃їихъ, поми́лꙋй мѧ̀ и҆ сохранѝ, и҆ по́мыслы до́брыми дꙋ́шꙋ мою̀ просвѣтѝ, да твое́ю сла́вою а҆́гг҃ле мо́й ѡ҆богащꙋ́сѧ, и҆ низложѝ ѕломы́слѧщыѧ мнѣ̀ врагѝ, и҆ сотвори́ мѧ досто́йна црⷭ҇твїѧ нбⷭ҇нагѡ.
Душу́ маю́, прыгне́чаную мно́гімі спаку́самі, ты, святы́ засту́пніку, невымо́ўнае сла́вы нябе́снае спадо́бі і з пе́ўчымі хара́мі бяспло́тных Сіл Бо́жых памі́луй мяне́ і захава́й, і ду́мкамі до́брымі душу́ маю́ прасвятлі́, каб тваёю сла́ваю, А́нгеле мой, я ўзбагаці́ўся, і перамажы́ маі́х во́рагаў-зламы́снікаў, і зрабі́ мяне́ дасто́йным Ца́рства Нябе́снага.
Пѣ́снь з҃.
Песня 7
І̑рмо́съ: Ѿ і҆ꙋде́и доше́дше ѻ҆́троцы, въ вавѷлѡ́нѣ и҆ногда̀, вѣ́рою трⷪ҇ческою пла́мень пе́щный попра́ша, пою́ще: ѻ҆тцє́въ бж҃е, бл҃гослове́нъ є҆сѝ.
Ірмо́с: Юнакі́, які́я з Іудзе́і прыйшлі́, не́калі ў Вавіло́не ве́раю ў Тро́іцу по́лымя ў пе́чы перамаглі́, спява́ючы: Бо́жа айцо́ў, благаславёны Ты.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Млⷭ҇тивъ бꙋ́ди мѝ и҆ ᲂу҆молѝ бг҃а, гдⷭ҇ень а҆́гг҃ле: и҆мѣ́ю бо тѧ̀ застꙋ́пника во все́мъ животѣ̀ мое́мъ, наста́вника же и҆ храни́телѧ, ѿ бг҃а дарова́ннаго мѝ во вѣ́ки.
Мі́ласцівы будзь да мяне́ і ўмалі́ Бо́га, Гаспо́дні А́нгеле, бо ты мой засту́пнік ва ўсім жыцці́ маі́м, наста́ўнік і ахо́ўнік, Бо́гам да́дзены мне наве́кі.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Не ѡ҆ста́ви въ пꙋ́ть ше́ствꙋющїѧ дꙋшѝ моеѧ̀ ѻ҆каѧ́нныѧ ᲂу҆би́ти разбо́йникѡмъ, ст҃ы́й а҆́гг҃ле, ꙗ҆́же тѝ ѿ бг҃а предана̀ бы́сть непоро́чнѣ: но наста́ви ю҆̀ на пꙋ́ть покаѧ́нїѧ.
Не дазво́ль разбо́йнікам забі́ць душу́ маю́ акая́нную ў час падаро́жжа, святы́ А́нгеле, бо яна́ Бо́гам была́ перада́дзена табе́ беззага́ннаю; наста́ў жа яе́ на шлях пакая́ння.
Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.
Сла́ва Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.
Всю̀ посра́мленꙋ дꙋ́шꙋ мою̀ привождꙋ̀ ѿ лꙋка́выхъ мѝ пѡ́мыслъ и҆ дѣ́лъ: но предварѝ наста́вниче мо́й, и҆ и҆сцѣле́нїе мѝ пода́ждь бл҃ги́ми по́мыслы, ᲂу҆клонѧ́ти ми сѧ всегда̀ на пра̑выѧ стєзѝ.
Усю́ асаро́мленую душу́ маю́ прыво́джу ад ліхі́х маі́х ду́мак і спраў: паспяша́йся ж, наста́ўніку мой, і ацале́нне пада́й мне праз до́брыя ду́мкі, каб я заўжды́ схіля́ўся на пра́віл ьныя шляхі́.
И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.
І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амі́нь.
Премꙋ́дрости и҆спо́лни всѣ́хъ, и҆ крѣ́пости бжⷭ҇твенныѧ, ѵ҆поста́снаѧ премⷣросте вы́шнѧгѡ, бцⷣы ра́ди, вѣ́рою вопїю́щихъ: ѻ҆тє́цъ на́шихъ бж҃е, бл҃гослове́нъ є҆сѝ.
Праму́драсцю напо́ўні і мо́цаю Бажэ́ственнай, Іпаста́сная Праму́драсць Вы́шняга, дзе́ля Багаро́дзіцы, усіх, хто з ве́раю ўскліка́е: айцо́ў на́шых Бо́жа, благаславёны Ты.
Пѣ́снь и҃.
Песня 8
І̑р мо́съ: Цр҃ѧ̀ нбⷭ҇наго, є҆го́же пою́тъ вѡ́и а҆́гг҃льстїи, хвали́те и҆ превозноси́те во всѧ̑ вѣ́ки.
Ірмо́с: Цара́ Нябе́снага, Яко́га апява́юць во́інствы А́нгелаў, апява́йце і высо́ка ўзно́сьце ва ўсе вякі́.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Ѿ бг҃а по́сланный, ᲂу҆твердѝ живо́тъ мо́й, раба̀ твоегѡ̀, пребл҃гі́й а҆́гг҃ле, и҆ не ѡ҆ста́ви менє̀ во вѣ́ки.
Бо́гам пасла́ны Найдабрэ́йшы А́нгеле, умацу́й жыццё маё, раба́ твайго́, і не пакі́нь мяне́ даве́ку.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
А҆́гг҃ла тѧ̀ сꙋ́ща бл҃га, дꙋшѝ моеѧ̀ наста́вника и҆ храни́телѧ, пребл҃же́нне, воспѣва́ю во вѣ́ки.
Цябе́, до́брага А́нгела, душы́ маёй наста́ўніка і ахо́ўніка, найблажэ́ннейшы, апява́ю наве́кі.
Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.
Сла́ва Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.
Бꙋ́ди мѝ покро́въ и҆ забра́ло въ де́нь и҆спыта́нїѧ всѣ́хъ человѣ̑къ, во́ньже ѻ҆гне́мъ и҆скꙋша́ютсѧ дѣла̀ бл҃га̑ѧ же и҆ ѕла̑ѧ.
Будзь мне по́крывам і агаро́джаю ў дзень выпрабава́ння ўсіх людзе́й, калі агнём правяра́цца бу́дуць спра́вы до́брыя і ліхі́я.
И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.
І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амі́нь.
Бꙋ́ди мѝ помо́щница и҆ тишина̀, бцⷣе приснодв҃о, рабꙋ̀ твоемꙋ̀, и҆ не ѡ҆ста́ви менє̀ лише́на бы́ти твоегѡ̀ влады́чества.
Будзь памо́чніцай і супако́ем, Багаро́дзіца Вечнадзе́ва, мне, рабу́ Твайму́, і не пакі́нь мяне́ пазба́ўленым быць Твайго́ ўлада́рання.
Пѣ́снь ѳ҃.
Песня 9
І̑рмо́съ: Вои́стиннꙋ бцⷣꙋ тѧ̀ и҆сповѣ́дꙋемъ, сп҃се́ннїи тобо́ю, дв҃о чⷭ҇таѧ, съ безпло́тными ли́ки тѧ̀ велича́юще.
Ірмо́с: Справядлі́ва Багаро́дзіцай мы вызнае́м Цябе́, праз Цябе́ спасёныя, Дзе́ва Чы́стая, з хара́мі бяспло́тных сіл Цябе́ веліча́ючы.
Припѣ́въ: Гдⷭ҇и і҆и҃се хрⷭ҇тѐ бж҃е мо́й, поми́лꙋй мѧ̀.
Прыпеў: Го́спадзі Іісу́се Хрысце́, Бо́жа мой, памі́луй мяне́.
Поми́лꙋй мѧ̀, є҆ди́не сп҃се мо́й, ꙗ҆́кѡ млⷭ҇тивъ є҆сѝ и҆ млⷭ҇рдъ, и҆ првⷣныхъ ликѡ́въ сотвори́ мѧ прича́стника.
Памі́луй мяне́, адзі́ны Спасі́целю мой, бо Ты мі́ласцівы і міласэ́рны, і харо́ў пра́веднікаў зрабі́ мяне́ ўдзе́льнікам.
Припѣ́въ: Ст҃ы́й а҆́гг҃ле бж҃їй, храни́телю мо́й, молѝ бг҃а ѡ҆ мнѣ̀.
Прыпеў: Святы́ А́нгеле Бо́жы, ахо́ўніку мой, малі́ Бо́га за мяне́.
Мы́слити мѝ при́снѡ и҆ твори́ти, гдⷭ҇ень а҆́гг҃ле, бл҃га̑ѧ и҆ полє́знаѧ да́рꙋй, ꙗ҆́кѡ си́льна ꙗ҆вѝ въ не́мощи и҆ непоро́чна.
Дай мне заўжды́ ду́маць і рабі́ць до́брае і кары́снае, Гаспо́дні А́нгеле, і ў не́мачы пакажы́ мяне́ мо́цным і беззага́нным.
Сла́ва ѻ҆ц҃ꙋ̀, и҆ сн҃ꙋ, и҆ ст҃о́мꙋ дх҃ꙋ.
Сла́ва Айцу́, і Сы́ну, і Свято́му Ду́ху.
Ꙗ҆́кѡ и҆мѣ́ѧ дерзнове́нїе къ цр҃ю̀ нбⷭ҇номꙋ, того̀ молѝ, съ про́чими безпло́тными, поми́ловати мѧ̀ ѻ҆каѧ́ннаго.
Ма́ючы спадзява́нне на Цара́ Нябе́снага, малі́ Яго́ з і́ншымі бяспло́тнымі памі́лаваць мяне́, акая́ннага.
И҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ. А҆ми́нь.
І цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў. Амі́нь.
Мно́го дерзнове́нїе и҆мꙋ́щи дв҃о, къ вопло́щшемꙋсѧ и҆з̾ тебє̀, преложи́ мѧ ѿ ᲂу҆́зъ, и҆ разрѣше́нїе мѝ пода́ждь и҆ сп҃се́нїе, мл҃твами твои́ми.
Вялі́кае спадзява́нне ма́ючы, Дзе́ва, на Таго́, Хто ўцяле́сніўся ад Цябе́, збаў мяне́ ад кайдано́ў і вызвале́нне м не пада́й і спасе́нне праз малі́твы Твае́.
Мл҃тва
Малiтва
А҆́гг҃ле хрⷭ҇то́въ ст҃ы́й, къ тебѣ̀ припа́даѧ молю́сѧ, храни́телю мо́й ст҃ы́й, прида́нный мнѣ̀ на соблюде́нїе дꙋшѝ и҆ тѣ́лꙋ моемꙋ̀ грѣ́шномꙋ ѿ ст҃а́гѡ кр҃ще́нїѧ. а҆́зъ же свое́ю лѣ́ностїю и҆ свои́мъ ѕлы́мъ ѻ҆бы́чаемъ прогнѣ́вахъ твою̀ пречⷭ҇тꙋю свѣ́тлость, и҆ ѿгна́хъ тѧ̀ ѿ себє̀ всѣ́ми стꙋ́дными дѣ́лы: лжа́ми, клевета́ми, за́вистїю, ѡ҆сꙋжде́нїемъ, презо́рствомъ, непоко́рствомъ, братоненавидѣ́нїемъ и҆ ѕлопомнѣ́нїемъ, сребролю́бїемъ, прелюбодѣѧ́нїемъ, ꙗ҆́ростїю, скꙋ́постїю, ѡ҆б̾ѧде́нїемъ без̾ сы́тости и҆ ѡ҆пи́вствомъ, многоглаго́ланїемъ, ѕлы́ми по́мыслы и҆ лꙋка́выми, го́рдымъ ѻ҆бы́чаемъ и҆ блꙋ́днымъ возбѣше́нїемъ, и҆мы́й самохотѣ́нїе на всѧ́кое плотско́е вожделѣ́нїе.
А́нгеле Хрысто́ў святы́, пе́рад табо́ю схіля́ючыся, малю́ся, ахо́ўніку мой святы́, да́дзены мне пры Святы́м Хрышчэ́нні на захава́нне душы́ і це́ла майго́ грэ́шнага; я ж сваёю ляно́таю і сваі́м злым но́равам прагне́ваў тваю́ найчысце́йшую све́тласць і адагна́ў цябе́ ад сябе́ ўсі́мі гане́бнымі ўчы́нкамі: хлуснёю, паклёпам, за́йздрасцю, асуджэ́ннем, пага́рдаю, непако́рнасцю, братаненаві́снасцю і злапа́мятнасцю, срэбралю́бствам, пралюбадзе́йствам, раздражне́ннем, ску́пасцю, ненасы́тным аб’ядзе́ннем і апі́ўствам, мнагасло́ўем, ду́мкамі злы́мі і хі́трымі, го́рдым но́равам і блу́дным утрапе́ннем, ма́ючы самаво́льнае імкне́нне да ўся́кай пло́цкай асало́ды.
ѽ ѕло́е моѐ произволе́нїе, є҆гѡ́же и҆ ско́ти безслове́снїи не творѧ́тъ!
О, злы́я мае́ жада́нні, які́х не ма́е на́ват неразу́мная скаці́на!
Да ка́кѡ возмо́жеши воззрѣ́ти на мѧ̀, и҆лѝ п ристꙋпи́ти ко мнѣ̀ а҆́ки псꙋ̀ смердѧ́щемꙋ; кото́рыма ѻ҆чи́ма, а҆́гг҃ле хрⷭ҇то́въ, воззри́ши на мѧ̀, ѡ҆пле́тшасѧ ѕлѣ̀ во гнꙋ́сныхъ дѣ́лѣхъ; да ка́кѡ ᲂу҆жѐ возмогꙋ̀ ѿпꙋще́нїѧ проси́ти гѡ́рькимъ и҆ ѕлы̑мъ мои̑мъ и҆ лꙋка̑вымъ дѣѧ́нїємъ, въ нѧ́же впа́даю по всѧ̑ дни̑ и҆ нѡ́щи, и҆ на всѧ́къ ча́съ; Но молю́сѧ тѝ припа́даѧ, храни́телю мо́й ст҃ы́й, ᲂу҆млⷭ҇рдисѧ на мѧ̀ грѣ́шнаго и҆ недосто́йнаго раба̀ твоего̀ и҆́мⷬ҇къ, бꙋ́ди мѝ помо́щникъ и҆ застꙋ́пникъ на ѕла́го моего̀ сопроти́вника, ст҃ы́ми твои́ми мл҃твами, и҆ црⷭ҇твїѧ бж҃їѧ прича́стника мѧ̀ сотворѝ, со всѣ́ми ст҃ы́ми, всегда̀, и҆ ны́нѣ и҆ при́снѡ, и҆ во вѣ́ки вѣкѡ́въ.
Як жа ты змо́жаш гля́нуць на мяне́ або́ наблі́зіцца да мяне́ – як да саба́кі смярдзю́чага́ Які́мі вачы́ма, А́нгеле Хрысто́ў, ты бу́дзеш глядзе́ць на мяне́, мо́цна загра́злага ў бру́дных спра́вах́ І як ужо я змагу́ прасі́ць прабачэ́ння го́ркіх і злых маі́х, і хі́трых учы́нкаў, які́я раблю́ я ва ўсе дні і но́чы, і ко́жную гадзі́ну́ Але́ малю́ся, схіля́ючыся пе́рад табо́ю, ахо́ўніку мой святы́, будзь міласэ́рным да мяне́, грэ́шнага і недасто́йнага раба́ твайго́ (імя), будзь мне памо́чнікам і засту́пнікам ад зло́га майго́ праці́ўніка святы́мі тваі́мі малі́твамі, і Ца́рства Бо́жага ўдзе́льнікам мяне́ зрабі́ з усі́мі святы́мі за́ўжды, і цяпе́р, і заўсёды, і на ве́кі вяко́ў.
А҆ми́нь.
Амінь.